Богдан Васильевич Катамай

Обо мне

КАТАМАЙ БОГДАН ВАСИЛЬОВИЧ Народився 14 серпня 1934 року у с. Ямниця на Івано-Франківщині. Після закінчення семирічки вступив до Івано-Франківського музичного училища ім. Дениса Січинського. Закінчив повний курс за спеціальністю "Відділ народних інструментів" (домра), отримав кваліфікацію організатора-методиста художньої самодіяльності, диригента оркестру народних інструментів. Трудову діяльність розпочав у 1957 році на посаді вихователя ремісничого училища селища Брошнів Івано-Франківської області. Потім працював художнім керівником у Будинку культури м. Галича, де організував оркестр народних інструментів. Паралельно організував три хори в селах Ганусівка, Сілець, Крилос, які користувалися успіхом в районі. З 1960 року працював в музичній студії при Косівському будинку культури, де організував домровий оркестр і водночас хор у селі Яворів. З 1962 року - викладач класу домри та диригент домрового оркестру Сторожинецької музичної школи. Водночас, на громадських засадах, став керівником хорових колективів лісного технікуму, лісокомбінату (Держлісгоспу), Будинку культури, а пізніше - сіл Нові Бросківці, Старі Бросківці. Керувати п'ятьма колективами водночас - нелегко, але любов маестро до музики, до народ-ного співу до пісні переборювала всі труднощі. У 1973 році хор лісокомбінату отримав звання народного, 1977 року це звання присвоєно колективу лісного технікуму, а пізніше — і колективу Старих Бросківців. Цими роками були записані на грамплатівку Всесоюзної фірми «Мелодія» пісні хорів лісного технікуму, лісокомбінату та Будинку культури. Під назвою "Буковинські самоцвіти" також були випущені обласним Будинком художньої творчості плакат-розповідь та буклет про досвід роботи керівника. У 1970 році Богдан Васильович закінчив Дрогобицький державний музично-педагогічний інститут ім. І.Франка, отримав кваліфікацію викладача педучилища по класу хорового диригування. Хори лісного технікуму (нині коледж) "Барвінок" та лісокомбінату "Горицвіт" є лауреатами багатьох республіканських та всесоюзних фестивалів і конкурсів. Їхній спів полонив серця глядачів Києва, Закарпаття, Москви, Петрозаводська, Санкт-Петербурга та міст Румунії. Вони представляли хорове мистецтво Чернівецької області на республіканському телетурнірі «Сонячні кларнети», міжобласній конкурсній телепрограмі "Сонячний вінок", де були переможцями. Сьогодні ці хори є лауреатами першого та другого Всеукраїнських фестивалів народної творчості на честь 10-ї річниці Незалежності України. Двічі очолював зведений хор на гастролях у Москві. Донині є постійним керівником зведеного хору Сторожинецького району. 30 серпня 1984 року Катамаю Б.В. присвоєно звання «Заслужений працівник культури України», через деякий час став членом Національної Всеукраїнської музичної спілки. У 2002 році його портрет був занесений на районну Галерею Пошани. Б.Катамай - кваліфікований педагог-методист та організатор художньої самодіяльності в районі. 2004 року за особистий творчий внесок у розвиток української пісні та з нагоди 70-річчя від дня народження на творчому вечорі був нагороджений дипломом Національної радіокомпанії України - дирекції міжнародного пісенного фестивалю "Доля", В.Набруска, М.Гаденка. У 2005 році ім'я Б.Катамая та довідка про народний аматорський хор "Горицвіт" районного Будинку національних культур та держлісгоспу ввійшли в енциклопедичний довідник "Українське народно-хорове мистецтво", підготовлений до друку Міністерством культури і мистецтв України. Б.Катамай - автор музики: «Місто моє єдине» (сл. Л.Левіної), «Буковино - милий край» (сл. І.Васелович), «Січові стрільці» (сл. М.Лулей); обрядових народних пісень для народного хору - «Зашуміла ліщинонька» (в'язанка весільних мелодій с. Ямниця Івано-Франківської області), «Через поле широке», «Осипалось листя із липи», «Ходить сонко по вулиці», «Ой стану я коло хати», «Ой кувала зозуленька», «Із Бережан до кадри», «Ой весно, весно та весняночко», «Небо і земля» (колядка), «Не рубай ліщину» та ін. У 2010 році присуджено літературно-мистецьку премію ім. С.Воробкевича у номінації «Музичне мистецтво».